Условие:
На сайті Міністерства охорони здоров’я з’явився законопроєкт «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я України». В парламентському комітеті виникла дискусія щодо конституційності запровадження примусового самоврядування в цій сфері. Противники проєкту наголошували на порушенні ст. 36 Конституції України – права на свободу об’єднання, оскільки, на їх думку, це порушує принцип рівності об’єднань громадян, закріплений у ст. 36 Конституції України, а також принцип добровільності, принцип багатоманітності (ст. 15 Конституції України). В поданні міститься посилання, зокрема, на рішення КСУ від 13 грудня 2001 року N 18-рп/2001.
Прихильники ж наголошували на тому, що Європейський суд з прав людини, розглянувши заяви бельгійських лікарів у справі «Le Compte, Van Leuven та De Meyere проти Бельгії», у рішенні від 23 червня 1981 року не побачив порушення свободи об’єднання в обов'язку бути членом Ордену лікарів Бельгії. В рішенні від 10 січня 2008 року по справі № 1-3/2008 (справа про завдання третейського суду) Конституційний Суд України визнав конституційним положення Закону України «Про третейські суди», в якому було здійснено унормування самоврядування третейських судів. Також наводилися інші приклади існування професійного самоврядування (Національна асоціація адвокатів, членство в якій адвокатів за законом є обов’язковим і яка є недержавною некомерційною організацією).
Чи можна вважати встановлення обов’язкової участі представників певних процесій у діяльності органів професійного самоврядування порушенням свободи об’єднання і принципу добровільності участі у об’єднанні?
